ВИКЛАДАННЯ КЛАСИЧНОЇ МЕХАНІКИ В ІБЕРО-АМЕРИКАНСЬКИХ ПРОГРАМАХ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ. СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-035-3-001

Ключові слова:

іберо-американські програми підготовки бакалаврів з інженерії, викладання фізики, зокрема класичної механіки, дидактичні стратегії, опосередковані інформаційно-комунікаційними технологіями, що застосовуються на заняттях з фізики, наукові здобутки іберо-американського науково-педагогічного простору

Анотація

Постановка проблеми. Викладання природничих наук, зокрема фізики, зарекомендувало себе як обов’язковий орієнтир, особливо серед іберо-американських професіоналів. Отже, необхідно заглиблюватися в теоретичні основи досліджень і досліджень, сприяти обґрунтованим роздумам щодо стану та перспектив різних пріоритетних напрямків досліджень на даний момент, а також сприяти інтерпретаційній роботі, яка дозволяє просунутися в розуміння значущих проблем, пов’язаних із вивченням природничих наук.

Матеріали і методи. Методологічною основою дослідження був документально-бібліографічний аналіз, що полягав у зборі та подальшому відборі доречної інформації щодо предмету дослідження; аналітичне та всебічне вивчення текстів; вилучення одиниць аналізу з документального матеріалу, відповідних даних і залучення їх у процес перегляду, експертизи, опису та аналізу. Таким чином, були відібрані статті з таких індексованих журналів як то: Latin American Journal of Physics Education, The Physics Teacher, Journal of Research in Education, American Journal of Physics, British Journal of Educational Technology, Revista Enseñanza de las ciencias, Revista de Enseñanza de la Física, Acimed, Revista Científica, Revista Mexicana de Física, Revista Academia, Enseñanza de las Ciencias, Revista Española de Física, Revista Cubana de Química, Educacieón Cubana de Química, Educacieón Mexicana de Física, Educacieón Mexicana de Física, Revista Academia, Enseñanza de las Ciencias, Revista Española de Física, Revista Cubana de Química, Educacieón Cubana de Química, Educacieón de la Física, Educacieón Mexicana de Física, Educacieón de la Física, Educacieón de la Física, Educacieón de la Física, Educacieón de la Física Colombiana de Psiquiatría, ALTERIDAD Revista de Educación, Revista mexicana de investigación educativa, Didasc@lia: Didáctica y Educación, Multiciencias, Escenarios, Comunicar, Revista Academia y Virtualidad та інших.

Результати. У статті представлені результати науково-педагогічного дослідження, метою якого було шляхом вивчення праць іберо-американських дослідників, які опікуються проблемами викладання фундаментальних наук, зокрема фізики, на рівні вищої освіти, встановити, як вони оцінюють застосування в освітньому процесі дидактичних стратегій, опосередкованих інформаційно-комунікаційними технологіями; які результати дало використання таких методів навчання та чи сприяли вони покращенню результатів навчання студентів на заняттях з фізики (зокрема, класичної механіки) програм підготовки бакалаврів з інженерії.

Висновки. Автори виявили, що загалом іберо-американські вчені вважають сприятливим використання дидактичних стратегій, опосередкованих інформаційно-комунікаційними технологіями, оскільки вони окреслюють нову освітню динаміку, що дозволяє розширити та збагатити традиційну педагогіку новими навчальними ресурсами; вони сприяють альтернативним формам спілкування; вирішують проблему фізичного простору; стимулюють розвиток автономії студента у процесі навчання; віддають перевагу роботі у групах; підвищують мотивацію та покращують успіхи студентів у засвоєнні нових знань. Однак у цьому процесі важливою стає попередня підготовка викладача у використанні інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі.

Посилання

REFERENCES

Amaya, G. (2008). La simulación computarizada como instrumento del método en el proceso de enseñanza y aprendizaje de la física, desde la cognición situada: ley de Ohm. Revista electrónica Actualidades Investigativas en Educación, 8(1). Recuperado el Febrero de 2017, http://revista.inie.ucr.ac.cr/articulos/1-2008/archivos/ohm.pdf.

Bandiera, M., Dupre, F., Ianniello, M., & Vicentini, M. (1995). Una investigación sobre habilidades para el aprendizaje científico. Enseñanza de las Ciencias, 13(1), 46-54. Universidad Autónoma de Barcelona, España

Barojas, J. (2007). Problem solving and writing: the point of view of physics. Latin American Journal of Physics Education, 1, 4-12.

Bassani, A. R. (2009). Estrategias didácticas semipresenciales mediadas por las tecnologías de la información y la comunicación. Tesis de doctorado, Universidad Nacional de Salta, Salta, Argentina.

Bayrak, C. (2008). Effects of computer simulations programs on university students’ achievements in physics. Turkish Online Journal of Distance Education, 9(4). http://tojde.anadolu.edu.tr/tojde32/pdf/article_3.pdf.

Beltrán, G. (2021) Learning strategies for basic concepts of mechanics in mechanical engineering degree programs. Mexican experience. Journal Studies in Comparative Education, No 2, 2021, https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2021.250291.

Bransford, J., Brown, A., & Cocking, R. (2000). How people learn: Brain, mind, experience, and school. Washington, DC: National Academic Press.

Catalán, L. C., Serrano, G. M., & Concari, S. B. (2010). Construcción de significados en alumnos de nivel básico universitario sobre la enseñanza de física con empleo de software. Revista mexicana de investigación educativa, 15(46).

Celemín, M., & Covián, E. (2003). A new environment for teaching and learning Mechanics for engineering students. Actas de la International Conference on Engineering Education. Valencia, España.

Cobas Abad, R., Repilado Ramírez, F. L., & Gracia Vega, A. (2017). Los mapas conceptuales en la enseñanza de la Física. Didasc@lia: Didáctica y Educación, 8(6), 185-194. Universidad de Las Tunas, Cuba.

Condie, R., & Livingston, K. (2007). Blending online learning with traditional approaches: changing practices. British Journal of Educational Technology, 38, 337-348.

Debel, E., Cuicas, M., Casadei, L., & Álvarez, Z. (2009). Experimento real y simulación como herramientas de apoyo para lograr aprendizajes significativos en la asignatura Laboratorio de Física II. Multiciencias, 9(1), 80-88.

Duarte, P., & Henao-Cálad, M. (2006). Los Mapas Conceptuales en la Enseñanza para la Comprensión y el Aprendizaje Significativo. Second International Conference on Concept Mapping. San José, Costa Rica. http://cmc.ihmc.us/cmc2006Papers/cmc2006-p26.pdf.

García, J. M., Lorenzana, A., Magdaleno, J., Requejo, E., Rico, J. M., & Recio, L. A. (2003). Los sistemas de cálculo simbólico (scs) en la docencia de la Ingeniería Mecánica. Aplicación a la Resistencia de Materiales. Actas del XI Congreso de Innovación Educativa en Enseñanzas Técnicas. Vilanova i la Geltrú.

Gil, D., & De Guzmán, M. (1993). Enseñanza de las Ciencias y la Matemática: tendencias e innovaciones. Madrid: Popular.

Gómez Mercado, B. I., & Oyola Mayoral, M. C. (2012). Estrategias didácticas basadas en el uso de TIC aplicadas en la asignatura de física en educación media. Escenarios, 10(1), 17-28.

Guerra, S., González, N., & García, R. (2010). Utilización de las TIC por el profesorado universitario como recurso didáctico. Comunicar, 18(35).

Guisasola, J., Furio, C., Ceberio, M., & Zubimendi, J. L. (2003). ¿Es necesaria la enseñanza de contenidos procedimentales en cursos introductorios de física en la Universidad? Enseñanza de las Ciencias (num. extra), 17-28. Universidad Autónona de Barcelon, España.

Gutiérrez Mendoza, L., Ariza Nieves, L. M., & Jaramillo, J. A. (2014). Estrategias didácticas en el uso y aplicación de herramientas virtuales para el mejoramiento en la enseñanza del cálculo integral. Revista Academia y Virtualidad, 7(2), 64-75, Nueva Granada, España

Jaque, F. (1995). Deficiencias en los conocimientos de la física al llegar a la Universidad. Tarbiya, 10, 121-126. Universidad Autónoma de Madrid, España

Maloney, D. (1994). Research on problem solving: physics. D. Gabel (Ed.), Handbook of Research in Science, Teaching and Learning. MacMillan Publishing Company.

Mora, C., & Herrera, D. (2009). Una revisión sobre ideas previas del concepto de fuerza. Latin American Journal of Physics Education, 3, 72-86.

Mouza, C. (2008). Learning with laptops: implementation and outcomes in an urban, under-privileged school. Journal of Research in Education, 40, 447-472.

Murga-Menoyo, M. Á., Bautista-Cerro, M. J., & Novo, M. (2011). Mapas conceptuales con CmapTools en la enseñanza universitaria de la educación ambiental: estudio de caso en la UNED. Enseñanza de las ciencias, 29(1), 47-60. Universidad Autónoma de Barcelona, España, https://www.raco.cat/index.php/Ensenanza/article/view/243822/353425.

Ojeda Cabrera, A., Díaz Cuéllar, F., González Landrián, L., Pinedo Melis, P., & Hernández Gener, M. (2007). Los mapas conceptuales: una poderosa herramienta para el aprendizaje significativo. Acimed, 15(5). http://scielo.sld.cu/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1024-94352007000500009.

Pedraza, A., & Sánchez, M. (2011). Análisis de preconceptos sobre velocidad y rapidez en estudiantes de primer semestre de licenciatura en física, Universidad Distrital Francisco José de Caldas. Revista Científica, 0(13). Bogotá, Colombia, http://revistas.udistrital.edu.co/ojs/index.php/revcie/article/view/629/852.

Ramírez, M. (2010). Aplicación del sistema 4MAT en la enseñanza de la física a nivel universitario. Revista Mexicana de Física, 56, 29-40.

Rodríguez, J. A., Cegarra, J., & Díaz Caceres, J. J. (2014). Las TICs como estrategias para el aprendizaje del equilibrio químico en estudiantes de educación superior: una experiencia en el curso intensivo del núcleo universitario "Rafael Rangel", Trujillo. Revista Academia, 13(29), 33-43. Departamento de Publicaciones de la Facultad de Derecho de la Universidad de Buenos Aires, Argentina.

Solbes, J., Calvo, A., & Pomer, F. (1994). El futuro de la enseñanza de la física. Revista Española de Física, 8(4), 45-49.

Soto, C. (2002). Metacognición: cambio conceptual y enseñanza de las ciencias. Bogotá: Cooperativa Editorial Magisterio.

Velázquez-Revilla, L. M., Revilla-Puentes, J. A., & Guerra-Ortizes, M. E. (2018). Confección de mapas conceptuales para la enseñanza de la Química Orgánica. Revista Cubana de Química, 30(3), 539-558.

Vidal Ledo, M., Febles Rodriguez, P., & Estrada Sentí, V. (2007). Mapas conceptuales. Educación Médica Superior, 21(3), Cuba, http://scielo.sld.cu/scielo.php?pid=S0864-21412007000300011&script=sci_arttext&tlng=en.

Yanitelli, M. S. (2011). Un cambio significativo en la enseñanza de las ciencias. El uso del ordenador en la resolución de situaciones experimentales de Física en el nivel universitario básico. Tesis de doctorado, Universidad de Burgos, Burgos, España.

Downloads

Опубліковано

06.07.2022

Як цитувати

Beltrán, G. A. ., & Zhizhko , E. . (2022). ВИКЛАДАННЯ КЛАСИЧНОЇ МЕХАНІКИ В ІБЕРО-АМЕРИКАНСЬКИХ ПРОГРАМАХ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ. СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ. Фізико-математична освіта, 35(3), 7–12. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2022-035-3-001