ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ У МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ПІДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.31110/fmo2026.v41i3-03Ключові слова:
цифрові інструменти, мультилінгвальне освітнє середовище, мультилінгвальний підхід, цифрова компетентність, плурилінгвальна компетентність, професійна підготовка, генеративний штучний інтелект, міжкультурна комунікаціяАнотація
Постановка проблеми. Професійна підготовка сучасного фахівця дедалі частіше відбувається в умовах цифрово опосередкованої, багатомовної та міжкультурної взаємодії. Фахівець працює з цифровими джерелами, хмарними сервісами, платформами для співпраці, системами машинного перекладу, генеративним штучним інтелектом і мультимодальним контентом. Водночас цифровізація і мультилінгвалізм у вищій освіті нерідко розвиваються паралельно: цифрові дисципліни зосереджуються на технологічних операціях, а мовна підготовка часто відокремлена від професійних завдань. Це створює потребу в обґрунтуванні інтегрованого підходу, у якому цифрові інструменти й мультилінгвальні практики розглядаються як взаємозалежні засади професійної підготовки.
Матеріали і методи. Дослідження має теоретико-аналітичний характер. Використано методи аналізу наукових і нормативно-методичних джерел, порівняння підходів до цифрової та плурилінгвальної компетентностей, категоризації цифрових інструментів, концептуального синтезу та педагогічного моделювання.
Результати. Уточнено сутність мультилінгвального освітнього середовища як системи ресурсів, взаємодій і діяльностей, у якій кілька мов функціонально використовуються для пізнання, професійної комунікації, медіації, співпраці та створення цифрового продукту. Систематизовано інформаційно-пошукову, комунікаційно-колаборативну, перекладацько-медіаційну, продуктивно-творчу, адаптивно-підтримувальну, аналітико-оцінювальну та рефлексивно-етичну функції цифрових інструментів. Запропоновано матрицю їх використання, у якій групи засобів співвіднесено з мультилінгвальними практиками, професійними завданнями та результатами навчання. Обґрунтовано дуальність цифровізації та мультилінгвалізму як функціональну взаємозалежність цифрового інструменту, багатомовної діяльності, професійного завдання й рефлексивної перевірки результату. Визначено педагогічні умови реалізації підходу: професійну спрямованість мультилінгвальних завдань, функціональне використання мовного репертуару здобувачів освіти, узгодження цифрових інструментів із результатами навчання, критичне застосування машинного перекладу й генеративного ШІ, міжкультурну взаємодію, мультимодальність, доступність, рефлексивне оцінювання, готовність викладачів та інституційну підтримку.
Висновки. Доведено, що інтегрований цифрово-мультилінгвальний підхід формує не суму окремих умінь, а здатність відповідально діяти в складному професійному середовищі, мовно гнучко й технологічно обґрунтовано. Окреслено ризики, пов’язані з цифровою та мовною нерівністю, автоматизацією, авторством, конфіденційністю, валідністю оцінювання та інституційною сталістю.
Завантажити
Посилання
Council of Europe. (2020). Common European framework of reference for languages: Learning, teaching, assessment—Companion volume. Council of Europe Publishing. https://rm.coe.int/common-european-framework-of-reference-for-languages-learning-teaching/16809ea0d4
European Commission, Joint Research Centre. (2025). DigComp 3.0: The digital competence framework for citizens. https://joint-research-centre.ec.europa.eu/projects-and-activities/education-and-training/digital-transformation-education/digital-competence-framework-digcomp/digcomp-30_en
European Commission. (2020). Digital education action plan 2021–2027: Resetting education and training for the digital age. Publications Office of the European Union. https://education.ec.europa.eu/focus-topics/digital-education/action-plan
Gupta, V., Pal Chowdhury, S., Zouhar, V., Rooein, D., & Sachan, M. (2025). Are large language models for education reliable for all languages? arXiv. https://doi.org/10.48550/arXiv.2504.17720
Hauck, M. (2023). From virtual exchange to critical virtual exchange: Promoting inclusion and social justice. Global Impact Exchange, Spring 2023, 9–12. https://oro.open.ac.uk/95015/
Lee, J., Hicke, Y., Yu, R., Brooks, C., & Kizilcec, R. F. (2024). The life cycle of large language models in education: A framework for understanding sources of bias. British Journal of Educational Technology, 55, 1982–2002. https://doi.org/10.1111/bjet.13505
Li, W. (2018). Translanguaging as a practical theory of language. Applied Linguistics, 39(1), 9–30. https://doi.org/10.1093/applin/amx039
Melo-Pfeifer, S., & Ollivier, C. (2025). Assessing the plurilingual competence and plurilingual individuals’ skills and knowledge: Similarities and divergences. Frontiers in Communication, 10, 1498940. https://doi.org/10.3389/fcomm.2025.1498940
Miao, F., & Holmes, W. (2023). Guidance for generative AI in education and research. UNESCO. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000386693
O’Dowd, R. (2018). From telecollaboration to virtual exchange: State-of-the-art and the role of UNICollaboration in moving forward. Journal of Virtual Exchange, 1, 1–23. https://doi.org/10.14705/rpnet.2018.jve.1
O’Dowd, R. (2021). Virtual exchange: Moving forward into the next decade. Computer Assisted Language Learning, 34(3), 209–224. https://doi.org/10.1080/09588221.2021.1902201
O’Dowd, R. (2023). Internationalising higher education and the role of virtual exchange. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315393704
Piccardo, E. (2017). Plurilingualism as a catalyst for creativity in superdiverse societies: A systemic analysis. Frontiers in Psychology, 8, 2169. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.02169
Piccardo, E., & North, B. (2019). The action-oriented approach: A dynamic vision of language education. Multilingual Matters.
Vuorikari, R., Kluzer, S., & Punie, Y. (2022). DigComp 2.2: The digital competence framework for citizens—With new examples of knowledge, skills and attitudes. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/115376
Zhao, Y., Pinto Llorente, A. M., & Sánchez Gómez, M. C. (2021). Digital competence in higher education research: A systematic literature review. Computers & Education, 168, 104212. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2021.104212
Rudenko, Y., Ahadzhanov-Honsales, K., Ahadzhanova, S., Batalova, A., Diemientiev, Y., & Semenikhina, O. (2024). Interactive boards as digital tools in the modern educational process. In 2024 47th MIPRO ICT and Electronics Convention (MIPRO) (pp. 329–333). IEEE. https://doi.org/10.1109/MIPRO60963.2024.10569393
Semenikhina, O. (2025). Moral, ethical, and academic culture of future teachers under the war in Ukraine and digital transformation: An analytical review through the lens of citizenship education. In O. Semenikhina (Ed.), Education at the edge: Resilience, recovery, and innovation in wartime Ukraine (pp. 75–114). Open Science Initiative. https://doi.org/10.31110/EduEdge-1.4
Yurchenko, A., Rozumenko, A., Rozumenko, A., Momot, R., & Semenikhina, O. (2023a). Cloud technologies in education: The bibliographic review. Informatyka, Automatyka, Pomiary w Gospodarce i Ochronie Środowiska, 13(4), 79–84. https://doi.org/10.35784/iapgos.4421
Yurchenko, A., Mulesa, P., & Semenikhina, O. (2023b). Individual educational trajectory building as a successful teacher skill in the digital age. Pedagogy and Education Management Review, 2, 64–72. https://doi.org/10.36690/2733-2039-2023-2-64-72
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Категорії
Як цитувати
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Діана Смужаниця
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно використовувати (читати, копіювати і роздруковувати) представлені матеріали, здійснювати пошук та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст з будь-якою законною некомерційною метою (у тому числі, з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0)